Пулатов Валентин Борисович
Валентин Борисович Пулатов[1] (13 серпня 1935, місто Одеса, Україна) – український, у минулому радянський, інженер головним чином у галузі магнітного (електромагнітного[2]) руху, тобто, літальних систем постійної маси[3].
Біографія
Сім’я
Наукова та педагогічна діяльність
Праці
Примітки
Посилання
Біографія
Народився 1935 року в місті Одеса; батько, Пулатов Борис Дмитрович (1905-1996) моряк, штурман дальнього плавання, капітан; мати, Комаровська Зоя Леонидівна (1914-2003), викладачка іноземних мов. 1942 року вступив до румунської церковнопарафіяльної школи в окупованій Одесі. Після звільнення Одеси продовжував навчання в Одеській середній школі № 101 до восьмого класу включно. Потім 1951 року поїхав разом з матір’ю до ув’язненого та потім засланого у Якутію батька у місто Алдан, де закінчив школу 1953 року з золотою медаллю. Того ж року був зарахований до першого курсу електромеханічного факультету Одеського Політехнічного Університету.
1958 року після закінчення навчання був направлений у місто Харків, де працював технологом та конструктором. 1960 року був відряджений на курси по зварюванню кольорових металів у Інституті Електрозварювання імені Є.О. Патона у місті Київ.
Від 1961 до 2013 року працював у Одеській Національній Академії Харчових Технологій, спочатку до 1967 року включно на кафедрі електротехніки у якості асистента та викладача. Після складання кандидатських іспитів, 1965 року був переведений в очну дворічну аспірантуру, закінчив дисертацію «Дослідження стабілізації напруги електростанції з асинхронним генератором», яка була повністю оприлюднена у монографії «Електростанції з асинхронним генератором» (1967) у співавторстві, що зробило захист дисертації проблематичним.
Як покинув викладання, завідував кабінетом проектування, потім працював на кафедрі технології комбікормів та біопалива інженером, учбовим майстром та лаборантом. У той же період виконував за сумісництвом обов’язки конструктора оптико-механічної частини обладнання для аеродинамічних та балістичних досліджень у науковій групі під керівництвом доцента О.М. Алтухова. Оптику й голографію, теорію спеціальних функцій, також сингулярних функцій, вивчав самостійно. 1971 року одержав голограми, які відновлювалися світлом малопотужного лазера при денному освітленні (без затемнення). Водночас займався винахідницькою діяльністю, теорією та експериментом у галузі електромагнітної літальної техніки, що стало згодом головним напрямом наукової праці.
1986 року закінчив Одеський Інститут Патентознавства.
Від 2014 року на пенсії. Від 2007 року до 2019 року працював над рукописом науково-популярної книги про магнітну літальну техніку та її значення у житті та світогляді.
Сім’я
Перша дружина (1958-1992) – Присяжна Надія Єрофіївна (19 грудня 1934 року – 16 травня 1992 року)
Друга дружина (1998-2018) – Єремчук (до першого шлюбу Варшавер) Євгенія Соломонівна (4 вересня 1950 року – 8 квітня 2018 року)
Діти:
• Пулатов Євген Валентинович (1 березня 1962 року, Одеса, Україна)
• Пулатова Ольга Валентинівна (12 вересня 1975 року, Одеса, Україна)
Наукова та педагогічна діяльність
На посаді асистента провадив учбові заняття з основ електротехніки та з електрообладнання харчових підприємств. У якості викладача читав лекції з електричних машин та з електрообладнання атомних електростанцій. У той же час досліджував генераторний режим асинхронної машини з метою застосування у малій енергетиці: вітряні, гідроелектростанції та дизель-генераторні агрегати.
Після 1970 року провадив наукову працю у трьох напрямах: 1) технології харчової промисловості (дослідження процесу вібрації дробарок із метою діагностики зносу робочого органа на основі кількості споживаної енергії); теоретичне обґрунтування способу магнітного очищення олії; 2) оптичні вимірювання в аеродинаміці та балістиці з розробленням та конструюванням відповідних приладів; 3) системи магнітної тяги (магнітні рушії) для перспективних літальних апаратів, що використовують зовнішнє магнітне поле природного походження, які згодні до рекуперації енергії[4] та мають інші переваги.
Праці
• Електростанції з асинхронним генератором, Київ, «Техніка», 1967 / соавт. А.А. Іванов,
О.О. Тіщенко.
• Электродинамический движитель // Авторское свидетельство СССР на изобретение
№ 805 584, 1979/1980[5].
• Электродинамический движитель // Авторское свидетельство СССР на изобретение
№ 949 993, 1980/1982.
• Электромагнитный инклинатор // Авторское свидетельство СССР на изобретение
№ 1 372 186, 1986/1987.
• Оптический метод[6] // Авторское свидетельство СССР на изобретение № 319 127[7],
1988/1990.
• О проблемах и преимуществах электродинамической машины // Труды ХХХ Чтений
(1995), посвящённых разработке научного наследия и развитию идей К.Э. Циолковкого,
секция «Проблемы ракетной и космической техники», Москва, 1998, c. 120-126.
• Magnetic Propulsion Systems // Progress in Aerospace Sciences (Elsevier’s International
Review Journal), vol. 37, № 3, 2001, pp. 245-261[8].
• Physics of Magnetic Propulsion // Progress in Aerospace Sciences (Elsevier’s International
Review Journal), vol. 41, № 1, 2005, pp. 64-91.
• Спосіб очистки рідини // Корисна модель України № 31 058, 2008.
• Очистка олії у магнітному полі // Харчова наука і технологія, Т 2, № 2, 2008.
• Спосіб очищення олії // Патент України № 88 807, 2009.
Примітки
1. ↑ Літеру «в» додав до прізвища батько, Пулатов Борис Дмитрович, 1921 року, одержуючи паспорт, чим перетворив грецько-візантійське прізвище Пулато на узбецько-таджицьке Пулатов, що, однак, не перешкодило згодом потрапити до ГУЛАГу.
2. ↑ Терміни «магнітний» та «електромагнітний» рівнозначні, оскільки магнітне поле завжди є полем електричних зарядів, що рухаються.
3. ↑ Маса постійна, бо сила тяги одержується не за рахунок відкидання робочого тіла, що діє у ракетній техніці. Ракета становить об’єкт змінної маси. Магнітний літальний апарат – це об’єкт постійної маси.
4. ↑ Рекуперація енергії становить часткове повернення енергії, споживаної під час розгону та підйому вгору, назад під час гальмування та спускання вниз у наземного електричного транспорту: електровоз, електричний потяг, трамвай, тролейбус, електромобіль та деякий дрібний електричний транспорт. Сучасна літальна техніка, також і ракетна, не може забезпечити рекуперацію енергії. Магнітна техніка може забезпечити рекуперацію енергії подібно до наземного електричного транспорту.
5. ↑ Зліва над рисою – рік пріоритету, справа під рисою – рік реєстрації.
6. ↑ Назва умовна, розголошення винаходу заборонено.
7. ↑ Колектив авторів налічує дев’ять персон, серед яких є Пулатов В.Б.
8. ↑ У цій статті (перша частина монографії) оприлюднені два винаходи, на які замовлення не було подано: 1) система електродинамічної стабілізації, яка забезпечує перетворення сили магнітного притягання на силу відштовхування, тобто, підйомну силу; 2) спосіб керування електродинамічною силою, що забезпечує її потрібну величину й напрямок. Пріоритет рахується з дати оприлюднення, тобто, з 2001 року.
Посилання
• Pulatov, Valentine (short information), Who’s Who in Science and Engineering, 8th Edition,
USA, 2005-2006, p. 1423 (also 9th and 10th editions).
• Pulatov Valentine Borisovitch (biographical data), 2000 Outstanding Intellectuals of the 21st
Century, International Biographical Centre, Great Britain, 2006 (also next editions).